Неспецифічний біль у попереку: що показують дослідження і як застосувати результати

Масаж може допомогти зменшити біль у попереку, а вправи — відновити витривалість, силу та здатність переносити звичні навантаження. Обидва підходи мають наукове підґрунтя. Для спеціаліста головне — розуміти, якого результату очікувати від кожного з них і що робити на наступному занятті. Нижче розбираємо результати досліджень та конкретні рішення для масажиста й фізичного терапевта.

Йдеться переважно про дорослих із неспецифічним болем тривалістю понад 12 тижнів: коли біль не пояснюється переломом, інфекцією, пухлиною чи іншою встановленою специфічною причиною.

Масаж: що показують дослідження

Кокранівський огляд Furlan та співавторів охопив 25 досліджень і 3096 учасників. У людей із підгострим та хронічним болем масаж зменшував біль і полегшував повсякденну активність у короткі строки порівняно з відсутністю активного лікування. Furlan та співавт., 2015.

Для практики це означає, що масаж доречно використовувати для полегшення болю, який заважає нахилятися, вставати або починати рух. Після сеансу можна перевірити саме цей рух: чи легше людина встає, чи менше болить під час нахилу. Так спеціаліст бачить, що дала проведена робота, і може обґрунтовано продовжувати або змінювати її.

Чи обов’язково потрібна складна спеціалізована техніка?

У рандомізованому дослідженні Cherkin та співавторів 401 дорослого розподілили на три групи: розслаблювальний масаж, структурний масаж із цілеспрямованою роботою з м’якими тканинами та звичайна допомога. Обидва види масажу дали подібні результати й перевершували звичайну допомогу за зменшенням симптомів і поліпшенням повсякденної активності через 10 тижнів.

Ось як було організоване лікування:

• Частота: один сеанс на тиждень, усього 10 сеансів.
• Тривалість: перший візит — 75–90 хвилин, наступні — 50–60 хвилин.
• Розслаблювальний підхід: погладжування, розминання, розтирання, вібрація та м’які ритмічні рухи.
• Структурний підхід: міофасціальні, нейром’язові та інші м’якотканинні техніки.
• Домашня робота: фахівці могли рекомендувати до трьох вправ із передбаченого дослідженням переліку.

Це приклад дослідженого курсу, який можна використати як орієнтир під час планування. Ключовий висновок для масажиста: звичні базові прийоми можуть бути повноцінним інструментом роботи з хронічним болем у попереку. У цьому порівнянні спеціалізований структурний масаж не дав клінічно значущої переваги над розслаблювальним. Cherkin та співавт., 2011.

Вправи: що обирати та якого результату чекати

Огляд Hayden та співавторів включив 249 досліджень із 24 486 учасниками. Приблизно через три місяці в групах вправ біль був у середньому на 15 балів нижчим за шкалою 0–100, ніж у групах без лікування, зі звичайною допомогою або плацебо. Показник повсякденних обмежень був кращим приблизно на 7 балів зі 100. Hayden та співавт., 2021.

Отже, регулярні заняття варто планувати на кілька тижнів із поступовим ускладненням. Оцінка лише після першого тренування не показує того, заради чого призначають програму: як змінюються біль, сила, витривалість і можливість працювати чи займатися звичними справами.

Настанова JOSPT рекомендує при хронічному болю різні варіанти: силові вправи та тренування витривалості м’язів тулуба, аеробні навантаження, вправи у воді, комбіновані програми. Для людей із порушенням контролю рухів окремо рекомендуються вправи на активацію м’язів тулуба та координацію руху. George та співавт., 2021.

У роботі з конкретною людиною це можна застосувати так:

• Швидко втомлюється під час ходьби: включіть посильну ходьбу або інше доступне аеробне навантаження й поступово збільшуйте його тривалість.
• Важко вставати або піднімати предмети: фізичний терапевт добирає силові вправи та відпрацьовує ці рухи з відповідною опорою й навантаженням.
• Рух виконується скуто, з постійним затримуванням дихання: почніть із простішого варіанта, допоможіть освоїти рух і лише потім ускладнюйте його.

Не потрібно шукати одну «найкращу вправу для попереку». Практичніше вибрати програму, яка відповідає результатам обстеження, доступна людині та може регулярно виконуватися.

Коли поєднувати масаж із вправами

У рекомендаціях NICE ручні методи, зокрема масаж, розглядаються разом із програмою вправ. ВООЗ також включає масаж, вправи та навчання самодопомоги до можливих складових допомоги при хронічному первинному болю в попереку. NICE NG59; ВООЗ, 2023.

Огляд Narenthiran та співавторів 2025 року підтримує додаткову короткочасну користь ручних методів у поєднанні з вправами. Новіший метааналіз Dos Santos та співавторів 2026 року окремо розглянув суглобові мобілізації та маніпуляції: їх додавання до вправ поліпшувало показники повсякденної активності, але не показало додаткової короткочасної переваги за болем. Це різні ручні втручання, тому обирати їх варто під конкретне завдання. Огляд 2025 року; метааналіз 2026 року.

Як це виглядає на занятті: якщо через біль людині важко розпочати вправи, після масажу перевірте, чи стало легше рухатися. Якщо так — використайте це полегшення для виконання підібраних вправ. Якщо людина вже добре переносить навантаження і прогресує, основну частину заняття можна присвятити тренуванню. Масажист і фізичний терапевт можуть узгодити цю послідовність, щоб сеанси доповнювали одне одного.

Практичний алгоритм: що робити до, під час і після сеансу

Нижче — наш практичний синтез наведених досліджень і настанов. Він допомагає вибрати наступну дію за результатом попередньої роботи.

1. Запишіть біль і конкретне обмеження

Оцініть біль за шкалою 0–10 та з’ясуйте, що саме стало складніше: вставання зі стільця, нахил до взуття, ходьба чи сидіння. Для повторної оцінки оберіть один із цих рухів. У записі мають бути зрозумілі дані: наприклад, біль під час вставання, потреба спиратися руками, тривалість ходьби до вимушеної зупинки.

Якщо скарга стосується сидіння, запитайте прямо: «Через скільки хвилин біль змушує вас встати?» Тривалість сидіння перевіряють у звичному робочому дні, а не одразу після масажу в кабінеті. На наступному візиті порівняйте відповіді.

2. Доберіть масаж і перевірте його дію

Використайте знайомі прийоми роботи з м’якими тканинами попереку та суміжних ділянок відповідно до обстеження. Тиск збільшуйте поступово. Якщо людина затримує дихання, відсмикується або сильніше напружується, зменште тиск чи змініть прийом.

Після роботи повторіть обраний рух: вставання з того самого стільця або нахил у тому самому положенні. Запишіть, чи змінилися біль та виконання руху. Попросіть: «Ще раз встаньте зі стільця — перевіримо, чи стало легше і чи менше болить».

3. Додайте посильну активність

Фізичний терапевт підбирає вправи за результатами оцінювання. Наприклад, вставання з вищого стільця може бути початковим варіантом для людини, якій важко піднятися з низького; ходьбу можна розділити на коротші відрізки, якщо тривала прогулянка посилює симптоми. Масажист може підтримувати виконання вже узгодженої програми та передавати фізичному терапевту спостереження щодо реакції на сеанси.

Для домашнього виконання людина має отримати конкретне завдання: назву вправи, кількість повторень або хвилин, частоту та спосіб спростити вправу. Ці параметри визначають після пробного виконання. На наступній зустрічі перевіряють, чи вдалося дотриматися плану і як людина почувалася після нього.

4. Змініть план за результатами

• Біль зменшується, ходити й виконувати вправи легше: поступово збільшуйте один параметр навантаження — тривалість, кількість повторень або опір.
• Після масажу легше, але між візитами все повертається: перевірте домашню активність, робоче навантаження та виконання вправ; скоригуйте ці складові.
• Після процедури або вправ стійко гірше: зменште інтенсивність, перегляньте техніку й повторно оцініть симптоми.
• Протягом кількох візитів немає змін: повторно перевірте, які рухи викликають біль, що людина робить між візитами та чи відповідає навантаження її можливостям; змініть програму, за потреби залучіть іншого фахівця.

Короткі відповіді на робочі запитання

Чи означає різноманітність досліджених методик, що спеціаліст має вибір?

Так. Позитивні результати отримували для різних програм вправ і різних підходів до масажу. Це дає можливість вибирати серед досліджених варіантів з урахуванням стану людини, її вподобань і навичок спеціаліста.

Чи потрібно всім призначати десять сеансів?

Десять щотижневих сеансів — схема конкретного дослідження, описаного вище. У практиці тривалість курсу узгоджують із динамікою симптомів, завданнями реабілітації та доступністю відвідувань.

Коли масаж або вправи потрібно відкласти?

Нові порушення сечовипускання чи контролю кишківника, втрата чутливості в промежині або наростання слабкості ніг потребують невідкладної медичної оцінки. За цих симптомів чи після серйозної травми спочатку організовують медичну допомогу. NHS: біль у спині.

Від знання досліджень — до впевненої практики

У Міжнародному інституті масажу «Новий Світ» ми поєднуємо опанування технік із розумінням їх застосування. На курсі класичного масажу ви систематизуєте базові прийоми та відпрацюєте їх під керівництвом Дмитра Чоповського. Для подальшого розвитку обирайте програми в нашому каталозі навчання. Порівняння ролі різних підходів також розібране у статті «Масаж, вправи чи комбінований підхід?».

Автор: Дмитро Чоповський

Оновлено 23 жовтня 2026 року.

Джерела

1. Furlan AD et al. Massage for low-back pain. Cochrane Database Syst Rev. 2015. DOI: 10.1002/14651858.CD001929.pub3.
2. Cherkin DC et al. A comparison of the effects of 2 types of massage and usual care on chronic low back pain: a randomized, controlled trial. Ann Intern Med. 2011;155(1):1–9. DOI: 10.7326/0003-4819-155-1-201107050-00002.
3. Hayden JA et al. Exercise therapy for chronic low back pain. Cochrane Database Syst Rev. 2021. DOI: 10.1002/14651858.CD009790.pub2.
4. George SZ et al. Interventions for the Management of Acute and Chronic Low Back Pain: Revision 2021. J Orthop Sports Phys Ther. 2021;51(11):CPG1–CPG60. DOI: 10.2519/jospt.2021.0304.
5. Narenthiran P, Granville Smith I, Williams FMK. Does the addition of manual therapy to exercise therapy improve pain and disability outcomes in chronic low back pain: A systematic review. J Bodyw Mov Ther. 2025;42:146–152. DOI: 10.1016/j.jbmt.2024.12.004.
6. Dos Santos ECS et al. Effectiveness of adding manual therapy to exercise for pain and disability in chronic non-specific low back pain: A systematic review and meta-analysis. Musculoskelet Sci Pract. 2026;82:103508. DOI: 10.1016/j.msksp.2026.103508.
7. WHO. Guideline for non-surgical management of chronic primary low back pain in adults in primary and community care settings. 2023. Офіційна настанова.
8. NICE. Low back pain and sciatica in over 16s: assessment and management. NG59. Рекомендації.