Для профілактики і лікування остеохондрозу хребта можна використовувати стару в’єтнамську оздоровчу гімнастику Зионг Шинь (Зіонг-шінь) – в’єтнамська йога. Ця гімнастика включає в себе своєрідний варіант індійських асан (йоговскої гімнастики), об’єднаних статичними і динамічними вправами у поєднанні з психологічним настроєм і енергетичним відновленням. Особливо цінна ця-гімнастика для впливу на хребетний стовп, так як вона включає в себе поступально-поворотні рухи корпусом. Відмінністю в’єтнамської, а також багатьох східних гімнастики (у-шу, цигун та ін.) Від інших є те, що вони відводять фізичним вправам другорядну роль, а використовують оздоровчий (енергетичний) компонент гімнастики.
Основи в’єтнамської медицини
Якщо європейська гімнастика несе в собі механізм фізичного тренування з обов’язковим компонентом стомлення, то всі види східної гімнастики побудовані на споконвічних фізичних вправах у поєднанні з психологічним і духовним компонентами, які під час занять знімають стомлення або стомлюють незначно. В’єтнамської гімнастикою можуть займатися як молоді люди, так і літні. Хворим з високим артеріальним тиском або хронічними захворюваннями необхідно перед заняттями в’єтнамською гімнастикою проконсультуватися з лікарем або методистом з лікувальної фізкультури.
За старовинною філософією в’єтнамських лікарів, здоров’я або хвороба людини залежить від саморегулюючої системи організму, в якій по каналах (меридіанах) циркулює енергія «кхі» (китайський варіант – «чи», японський – «кі»). Організм людини енергетично пов’язаний із зовнішнім світом (через космос і землю), а внутрішньо розподіляє енергію «кхі» по дванадцяти парним основам, восьми «чудесним» і двом непарним меридіанам. Всесвіт, на думку стародавніх вчених, становить єдине ціле і знаходиться в постійній зміні та русі. Мірою зміни постійного руху у всесвіті є взаємодія двох протилежних начал «інь» і «янь»: янь – світлого, що дає життя, позитивного (чоловічого) початку та інь – важкого, мертвого, негативного (жіночого) начала. До «янь» також відносять сильне, гаряче, тверде, важке, високе, блискуче, світле, до «інь» – все протилежне. З дванадцяти парних меридіанів б відносяться до «янь» і 6 до «інь» (по 3 на верхніх і по три на нижніх кінцівках). Якщо два протилежних початку («інь» і «янь») знаходяться в окремій рівновазі, то людина здорова. При підвищеному вмісті синдрому «янь» (тепла) або «інь» (холоду) в людському організмі виникає хвороба.
Протилежним початків «інь» і «янь» притаманні такі закони:
1. дві сили протистоять один одному;
2. два начала гнітять один одного і в той же час забезпечують єдність у той чи інший момент;
3. два начала тісно взаємопов’язані і переходять одне в інше;
4. в кожному з почав мається частина протилежної (т. Е. В «інь» є «янь» і навпаки).
Для заповнення енергії «інь» або «янь» можна використовувати відповідну їжу. В’єтнамці всі продукти ділять за належністю на «інь» і «янь». Так до «інь» відносять рослинні продукти: кукурудзу, пшоно, жито, капусту, буряк, диню, хрін, петрушку, рис, лимон, арахіс, персик і тваринні продукти: свинину, телятину, козлятину, м’ясо гусей і качок. До «янь» відносять рослинні продукти: пшеницю, овес, ячмінь, мак, гірчицю, кріп, цибулю, часник, кедрові і тваринні продукти: баранину, конину, зайчатину, м’ясо курей і куріпок.
На енергетичний стан організму, а також на розвиток хвороби крім двох почав «інь» і «янь» можуть впливати внутрішні причини, що визначають психічний стан: радість, гнів, тривога, сум, безвихідь, страх, шок. Так, наприклад, надмірна нудьга і печаль призводять до втрати апетиту, безсоння; сильна озлобленість може призвести до спазмів мозкових судин; довге стримування гніву і дратівливості – до божевілля.
Статико-динамічна в’єтнамська гімнастика сприяє рухливості хребта, розвитку м’язів живота, розминає і стимулює кишечник, активізує залози внутрішньої секреції, знижує артеріальний тиск, зменшує жирові відкладення, робить фігуру стрункою. Крім цього, ця гімнастика покращує кровообіг, психологічний стан і еластичність кістково-м’язової системи, підсилює обмін речовин, відновлює дихальну функцію легенів і тонус вегетативної нервової системи. Поданим І. В. Мураєва (1969), така гімнастика за рахунок повторної статики і поступально-коливальних рухів швидко відновлює і стимулює життєдіяльність організму за рахунок повторень фізичних та інформаційних впливів.
Вправи Зионг Шинь
Вправа 1. І. п. – Лежачи на спині, ноги витягнуті.
Підняти голову і грудну клітку вгору, зробити глибокий вдих. Затримати повітря, в легенях, зрушити в цьому положенні спину з однієї сторони в іншу (2- разів). Зробити вільний видих разом зі скороченням передньої стінки живота. Ця вправа покращує кровообіг і зміцнює м’язи верхньої частини спини і шиї.
Вправа 2. І. п. – Лежачи на спині, ноги витягнуті.
Зміцнитися потилицею, ліктями і п’ятами об підлогу. Зробити глибокий вдих і підняти корпус над підлогою, вигнути вгору живіт і груди. Затримати дихання і зрушити спину з боку в бік (2-6 разів). Зробити глибокий видих, який посилити за рахунок скорочення передньої стінки живота. Затримати дихання на видиху разом з витягнутим животом. Вправа знімає біль у шиї, спині, ногах, виправляє сутулість, призупиняє склеротичні процеси в організмі.
Вправа 3. І. п. – Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах і підтягнуті до сідниць. Руки витягнуті уздовж тулуба.
Зробити глибокий вдих, затримати дихання і одночасно розвести коліна в сторони на скільки можливо. Затримати в розведеному положенні 1-2 з одночасним поглибленням вдиху. Потім з’єднати коліна і похитувати ними на підлозі спочатку в одну, потім в іншу сторону (2-6 разів). Видихнути з силою повітря. При цьому коліна притиснути до живота і грудей. Після цього поставити ноги на підлогу. Вправа позбавляє від болю в спині і активізує органи черевної порожнини.
Вправа 4. І. п. – Лежачи на спині, руки витягнути уздовж тулуба.
Зробити вдих і підняти витягнуті ноги за голову. Затримати дихання і підперти себе руками, зігнутими в ліктях. У цьому положенні перекочувати ногу з боку в бік (2-б разів). Зробити повний видих під напругою передньої стінки живота. Вправа покращує кровообіг і енергетичний обмін в області голови, стимулює щитовидну залозу, масажує органи черевної порожнини.
Вправа 5. І. п. – Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах, розведені і підігнуті до епіфізів.
Руки вздовж тулуба і відставлені трохи убік. Зробити повний вдих і прогнутися вгору в області попереку, впираючись ступнями, ліктями і головою, підняти таз вгору. Затримати вдих і зробити коливальні рухи тазом з боку в бік (2-6 разів). Зробити видих з напругою м’язів живота. Вправа знімає біль у спині, викликає масаж органів тазу та внутрішніх органів черевної порожнини, зміцнює м’язи спини, попереку, ніг.
Вправа 6. І. п. – Лежачи на правому боці, ноги підігнуті.
Відкинути праву зігнуту ногу назад і взяти її лівою рукою за ступню. Ступню лівої ноги поставити на коліно правої, коліном лівої ноги торкнутися підлоги. Правою рукою взятися за коліно лівої ноги. Зробити глибокий вдих і одночасно повернути шийні і грудні хребці в протилежні сторони. Затримати дихання на вдиху і 2-3 рази прогнутися в хребетному стовпі. Видих зробити за рахунок напруги м’язів черевного преса. Повторити вправу 1-3 рази. Вправа відновлює енергію печінки, селезінки і кровообіг шиї. *
Вправа 7. І. п. – Лежачи на животі, руки витягнуті уздовж тулуба, кисті стиснуті в кулаки.
Зробити глибокий вдих і прогнутися в спині, голову підняти і відвести назад, ноги підняти над підлогою. Руки витягнуті, підняті і відведені за спину. Затримати вдих і зробити 2-6 поворотів: спочатку в одну сторону, потім в іншу, торкаючись при цьому плечем статі. Потім зробити видих, напружуючи при цьому м’язи живота. Вправа поліпшує біоенергетику і кровообіг в області спини, розвиває м’язи спини і підвищує рухливість хребта.
Вправа 8. І. п. – Лежачи на животі, лопатками впертися в підлогу, кисті рук покласти на потилицю, ноги зігнути в колінах і п’ятами постаратися торкнутися сідниць.
Зробити глибокий вдих і голову відкинути назад якнайдалі. Напружуючи при цьому м’язи живота, підняти живіт над підлогою і одночасно сильно прогнутися в попереку. Затримати дихання на вдиху, зробити 2-6 рухів головою з боку в бік. Зробити повний видих. Повторити вправу 1-3 рази. Вправа зменшує біль у спині, масажує органи черевної порожнини, зміцнює м’язи спини, живота, збільшує рухливість хребта.
Вправа 9. І. п. – Лежачи на животі з упором кистей рук в підлогу на рівні талії, пальці кистей рук при цьому повернені в сторони.
Зробити глибокий вдих, випрямити руки, прогнути спину і відкинути голову назад. Затримати дихання на вдиху і зробити 2-6 коливань корпусом і головою вперед – назад. Зробити глибокий повний видих і розгорнути тулуб і шию направо; постаратися при цьому побачити п’яту лівої ноги. Глибоко вдихнути, затримати дихання і зробити 2-6 коливальних рухів вліво. Зробити повний видих і продовжувати дивитися на п’яту лівої ноги. Повторити рух в інший бік з вихідного положення. Виконати кожну вправу 1-3 paisa. Вправа нормалізує енергію і кровообіг, зміцнює м’язи і рухливість хребців шиї, спини.
Вправа 10. І. п. – Сидячи на п’ятах, тулуб нахилений вперед, руки витягнуті вперед, підборіддя торкається статі.
Глибоко вдихнути і відвести голову назад, затримати дихання і провести 2-6 коливальних рухів верхньою частиною тулуба і головою. Зробити видих, допомагаючи м’язами живота. Вправа зміцнює м’язи шиї, покращує кровообіг і рухливість хребців, активізує діяльність щитовидної залози *.
Вправа 11. І. п. – Сидячи на підлозі на одній нозі, інша витягнута назад, руки витягнуті вниз і упираються в підлогу.
Зробити вдих, підняти руки вгору, добре прогнутися в попереку. Затримати дихання в цьому положенні і зробити 2-6 коливальних рухів головою і тулубом вперед – назад. Зробити сильний видих і опустити руки вниз на підлогу. Прибрати ноги і повторити вправу 1-3 рази. Вправа активізує енергію і зменшує болі в області спини, зміцнює м’язи і суглоби попереку та спини.
Вправа 12. І. п. – Коліно-ліктьове положення, голова торкається статі.
Зробити вдих і провести коливальний рух тазом (2-6 разів) з боку в бік. Провести видих з напругою м’язів черевного преса. Повторити вправу 5-10 разів. Вправа попереджає опущення внутрішніх органів, виникнення грижі і геморою, збільшує приплив крові до голови, покращує дихальну функцію.
Вправа 13. І. п. – Сидячи на підлозі ноги з’єднані і витягнуті вперед.
Зігнутися і дістати кистями рук стопи так, щоб середній палець руки натискав на поглиблення кістки стопи (знизу), а великий палець лягав зверху ступні на точку в поглибленні між першим і другим плесновими кістками ступні. Натискаючи на ці точки, зробити глибокий вдих і енергійно розігнути ноги в колінах. Вправа, видаляє біль у спині, поліпшує біоенергетику і кровотік в областях тазу, спини, печінки, нормалізує артеріальний тиск.
Вправа 14. І. п. – Сидячи на колінах (коліна разом, ступні рівномірно розведені).
Підвестися і прогнутися назад і спертися руками в підлогу ззаду так, щоб пальці рук були повернені назад. Зробити глибокий вдих і прогнутися в спині, живіт висунути вперед, голову прогнути назад в напрямку до підлоги. Затримати дихання і провести 2-4 похитування тулубом з боку в бік. Зробити видих і розслабитися. Повторити вправу 1-3 рази. Вправа покращує кровообіг і зміцнює м’язи попереку, спини, шийного відділу хребта, гомілковостопного суглоба, покращує функцію щитовидної залози.
Вправа 15. І. п. – Стоячи спиною біля стіни на відстані 30 см ноги розставлені на цю ж відстань.
Прогнути голову назад і впертися руками і лобом в стіну і, по можливості, прогнутися у верхній частині спини назад. Спробувати опуститися руками по стіні нижче. Зробити глибокий вдих і затримати дихання. Провести похитування тазом з боку в бік. Вправа рекомендується при остеохондрозі шийно-грудного відділу хребта, усуває сутулість і ефективно при астмі.
